Чому це важливо?

Як ми вже говорили, самопливи, або самопливні труби призначені для транспортування зерна під дією сили тяжіння. Відповідно, залежно від різних чинників (кут нахилу, фізичні властивості зерна, включно з вологістю, тертям), зерно може рухатися по ньому швидше або повільніше.

У разі прискореного характеру руху зерно буде схильне до зайвого бою. А в разі уповільненого характеру руху, потік зерна схильний до ризику недостатньої продуктивності або навіть затору зерна в самопливу.

Таким чином, небезпеку становлять як надмірно прямовисні, так і надмірно пологі самопливи.

Для того, щоб зерно вільно транспортувалося самопливною трубою, і така труба не стала б "вузькою шийкою" всього елеватора, необхідно на етапі проєктування елеватора правильно розрахувати її перетин, нахил і системи гальмування.

Оптимальний кут нахилу

Не можна вказати оптимальний кут нахилу самопливу, який би підходив для всіх випадків життя. У загальному випадку, бажаний кут нахилу самопливу залежить від кута природного укосу зерна, яке по ньому буде переміщатися. А кут природного укосу також залежить від засміченості та вологості такого зерна. Також кут нахилу самопливу слід підбирати з урахуванням перетину і необхідної продуктивності самопливу.

Наприклад, для кукурудзи вологістю 14-25%, кут природного укосу становитиме 30-36°. А для кукурудзи вологістю 26-32%, кут природного укосу складе 35-43°. Крім того, кут нахилу самопливу повинен мати якийсь запас, близько 5°.

Таким чином, можна стверджувати, що в загальному випадку кут нахилу самопливу для транспортування зерна має бути більше 36° (для "сухого" зерна, наприклад перед силосом зберігання). Оптимальним кутом нахилу вважається 50°. Якщо зерно переміщується до того, як воно потрапить у зерносушарку та зерносепаратор, то воно може бути вологим та/або засміченим. Для такого продукту цей кут має бути більшим.

Якщо ж самоплив буде призначений для транспортування зернових відходів, то кут нахилу має бути ще більшим, адже такі продукти мають набагато менший ухил плинності.

Проте, як зазначалося вище, для забезпечення максимальної якості зерна на виході, кут нахилу самопливу має бути мінімально допустимим, щоб швидкість переміщення зерна не була занадто великою. Але, зі зрозумілих причин, це далеко не завжди можливо. Тому проєктний інститут розташовує самопливи і під великими кутами з урахуванням усіх обставин і обмежень, які є в кожному конкретному випадку.

Норми проектування самопливних труб

Норми технологічного проектування хлібоприймальних підприємств і елеваторів ВНТП-05-88 були затверджені наказом № 133 від 03.07.89 р. Мінхлібопродуктів СРСР.

Згідно з цими нормами, кути нахилу самопливів мають бути такими:

12.15. Кути нахилу самопливних труб слід приймати:
а) для кукурудзи в зерні до сушіння – 45°;
б) для зерна кукурудзи після сушіння – 36°;
в) відходів – 54°;
г) стрижнів – 54°.

Повний текст документа можна знайти за посиланням: http://www.proagro.com.ua/reference/standard/grain/20408.html

Стаття за темою

Висновок

Для правильного проектування самопливного обладнання наші фахівці використовують різні методи, які вже на етапі попереднього інжинірингу дозволяють уникнути помилок. Адже якщо елеватор уже буде побудований, виправлення таких помилок може обійтися в кругленьку суму!

Щоб зробити все правильно при будівництві елеватора або зерносушильного комплексу, обов'язково зателефонуйте нам: (050) 398-2629

Читайте також

Залишилися запитання? Зв’яжіться з нами!